Священник и его слуга
У одного священника был слуга. Что бы хозяин ни просил, слуга всегда делал наоборот. Поэтому священник вынужден был и свои поручения давать наоборот. Если ему хотелось, чтобы слуга принёс воды, он говорил: «Воды не приноси»
Однажды священник нагрузил свои вещи на мула и со слугой отправился в соседнее село. Слуга гнал мула. Они дошли до глубоководной реки. Мул с ношей вошёл в воду. Посреди реки ноша накренилась и чуть не упала в воду. Священник закричал:
— Ай, парень, накрени ношу, накрени ношу!
Хозяин знал привычки слуги и был уверен, что слуга сделает всё наоборот и выровняет ношу. Слуга же, услышав крик хозяина, накренил ношу, и она упала в воду.
— Ай, парень, что ты наделал? Ведь я просил тебя накренить ношу.
— Святой отец, ты сказал «накрени», вот я и подумал: сколько времени я ем хлеб этого человека, пусть хоть один раз исполню его приказание в точности. Как ты сказал, так я и сделал.
Քահանան և իր ծառան
Քահանան մի ծառա ուներ։ Ին՞չ էլ, որ տերը պահանջեր, ծառան միշտ հակառակն էր անում։ Ուստի քահանան ստիպված եղավ իր ցուցումների հակառակը հրամայեր։ Օրինակ՝ եթե ուզում էր, որ ծառան ջուր բերի, ասում էր. «Ջուր մի՛ բեր»։
Մի օր քահանան իր իրերը բարձեց ջորի վրա և ծառայի հետ գնաց հարևան գյուղ։ Ծառան քշում էր ջորին։ Նրանք եկան խորջրյա գետի մոտ։ Ջորին բեռով մտավ ջուրը։ Գետի մեջտեղում բեռը թեքվեց ու քիչ մնաց ջուրն ընկներ։ Քահանան բղավեց.
— Հեյ, տղա, թեքիր բեռը, թեքիր բեռը:
Սեփականատերը գիտեր ծառայի սովորությունները և վստահ էր, որ ծառան հակառակն է անելու և կուղղի բեռը։ Ծառան, լսելով տիրոջ լացը, թեքեց բեռը, և այն ընկավ ջուրը։
«Ա՛յ տղա, ի՞նչ ես արել»: Ի վերջո, ես ձեզ խնդրեցի թեքել բեռը:
— Սուրբ հայր, դու ասացիր «թեքիր», ես էլ մտածեցի, որ այսքան ժամանակ է այս մարդու հացն եմ ուտում, գոնե մեկ անգամ նրա պահանջը ճշգրիտ կատարեմ։ Ինչպես դու ասեցիր, այնպես էլ ես արեցի: